Детально розглядається розуміння культури та культурних практик у контексті таких концептів китаїзованого марксизму, як "червона" та нова культура.
Виявлено, що культура, як і естетичні студії, була в центрі уваги китайських марксистських кіл. Відповідно, в рамках ідеї нової демократії вбачається формування та подальший розвиток нової культури, яка передбачає збере- ження традиційних пріоритетів китайської цивілізації та впровадження нових аспектів, які стосуються як маркси- стських міркувань керівників КПК, так і сучасних глобальних тенденцій. Виходячи з цього культура і культурна рево- люція нерозривно пов"язані з марксистськими проєктами критики капіталістичної модерності та побудови альтер- нативної модерності. У цьому відношенні різноманітні практики та плани китайського марксизму подібні до його західного варіанту. Обгрунтовано, що поряд з ідеєю нової культури функціонує концепт "червоної культури", який відрізняється від першого тим, що в ньому присутній синтез традиційної китайської культурита розуміння останньої в рамках кита- їзованого марксизму. Це, на думку мислителів та очільників КПК, допомагає у боротьбі проти культурного імперіалі- зму, замаскованого під глобалізацію. Китайські науковці наслідували в естетиці західний марксистсь&кий порядок денний; але водночас свідомо критикували західний марксизм та його маоїстські зв"язки. Примітно, що китайський марксистський досвід постреволюційного суспільства і бачення, що виникло з нього, накреслили іншу когнітивну карту, альтернатив&ну "культурну топологію" для сучасних культурологічних досліджень. Вони пропонують нам епістемо- логічну альтернативу для розуміння генеалогії критичних понять та концептуальних схем, за допомогою яких інте- рпретується історія сучасної китайської ку&льтури. Китаїзований марксизм досліджує ці "топологічні культурні про- стори" з критичного погляду, ґрунтуючись на китайських теоріях, а також зіставляючи ці теорії із західними марк- систськими, щоб їх припущення можна було піддати критичному дослід&женню.
The article examines in detail the understanding of culture and cultural practices in the context of such concepts of Chineseized Marxism as "red culture" and "new culture". It was revealed that culture, as well as aesthetic studies, were in& the center of attention of Chinese Marxist circles. Accordingly, within the framework of the idea of "new democracy" the formation and further development of a "new culture" is developed, which involves the preservation of traditional priorities of &Chinese civilization and the introduction of new aspects that relate both to the Marxist considerations of the leaders of the CCP and in accordance with modern global trends. Based on this, culture and the cultural revolution are inextricably linked &with Marxist projects of criticizing capitalist modernity and building an alternative modernity. In this respect, the various practices and plans of Chinese Marxism are similar to those of Western Marxism. It is substantiated that along with the idea& of "new culture" the concept of "red culture" functions, which differs from the former in its containing a synthesis of traditional Chinese culture and an understanding of the latter within the framework of Chineseized Marxism. This,
according to t&hinkers and leaders of the CCP, helps in the fight against cultural imperialism disguised as globalization. Chinese aesthetic scholars followed the Western Marxist agenda; but at the same time deliberately criticized Western Marxism and its Maoist co&nnections. It is noteworthy that the Chinese Marxist experience of the post-revolutionary society and the vision that arose from it drew another cognitive map, an alternative "cultural topology" for modern cultural studies. They offer us an epistemol&ogical alternative for understanding the genealogy of critical concepts and conceptual schemes through which the history of modern Chinese culture is interpreted. Chineseized Marxism examines these "topological cultural spaces" from a critical perspe&
