Спираючись на достатньо об"ємні напрацювання щодо французької гуманістики першої половини ХХ ст., автор статті виокремлює 40–60-ті роки як такі, коли закладалися специфічні умови культуротворення, спричинені Другою світовою війною, що привела до гострихпротиріч на французьких теренах. Ці протиріччя мали як соціально-політичне, так і ідеологічне підґрунтя, що сформувало всередині Франції принаймні три угруповання, а саме: антифашистське, що спричинило потужний рух Опору, профашистське та колабораціоністське. Окрім означеного, слід враховувати діяль- ність Шарля де Голля, котрий, знаходячись за кордоном, політичними засобами сприяв визволенню Франції. Підкреслено, що досить складною виявилася життєва доля тих молодих французів – до цього покоління належав і Борис Віан (1920–1959), ? котрі двадцятилітніми зустріли початок Другої світової війни та зіткнулися з фашизмом на окупованій французькій території.
Матеріал статті на прикладі творчого шляху Б. Віана розкриває окремі зрізи становлення митця нового типу, тобто такого, що пройшов випробування війною, проте не зацікавився воєнною тематикою і почав шукати не- традиційні можливості естетико-художнього відтворення навколишньої реальності за допомогою як переосмис- лення тематичної спрямованості літ&ературних творів, так і акцентування уваги на необхідності "реформування" художньої форми.
In the second half of the 20th century, discussions around the understanding of crisis phenomena that permeated all spheres of human life became more frequent&, in particular, the spheres of art and aesthetics were also touched upon. The crisis in the artistic sphere was connected with the general cultural crisis of the late 19th and early 20th centuries, the decline of spirituality, and the relativization& of values, primarily moral and aesthetic.
Analysis of the crisis in the sphere of artistic practice and aesthetics of the 20th century was the subject of scientific research by several representatives of Polish aesthetics of the second half of the &20th century: R. Ingarden, S. Morawski, B. Dziemidok, and others. The primary attention of these thinkers was devoted to the understanding of transformational processes in modern artistic creativity and the analysis of its influence on aesthetics wit&h a clear emphasis on the importance of the axiological perspective.
A thorough analysis of the problems of the crisis in artistic creativity and aesthetics of the 20th century can be found in the works of S. Morawski. He studied the causes and cons&equences of transformations in artistic creativity since the beginning of the 20th century, in particular, the consequences for the formation of the modern axiosphere, and its role in changing modern aesthetic consciousness. However, S. Morawski"s pr&ediction regarding the replacement of aesthetics with anti-aesthetics was not confirmed. On the contrary, art that implements aesthetic values has survived, although the range of aesthetic values has increased significantly. Modern philosophy of art &is open to the most controversial artistic proposals. This is because it breaks with those normative principles that limit freedom. The most important thing, however, is that normative and descriptive aesthetics always have an axiological character, &which all representatives of Polish aesthetics emphasized in the second half of the 20th century.
