Стаття є спробою показати можливість та необхідність імпліцитної концепції музики у Боеція. На відміну від експлі- цитної концепції, тобто того, що є наявним у тексті, наприклад "De institutione musica", і що зазвичай вивчається в історії ідей, імпліцитна концепція є безсвідомим образом картини світу автора, в якій ґрунтуються базові поняття експліцитних концепцій. Отже, імпліцитна концепція є умовою можливості будь-якого експліцитного тексту. "De consolatione philosophiae" обрана як найбільш репрезентативний та семантично навантажений текст Боеція. Цей текст аналізується з погляду наявного в ньому шару безсвідомих семантик, пов"язаних з поняттям "музика". Отже, безсвідома семантика музики має бути вивчена за допомогою психоаналітичного підходу у йогоширокому розумінні. Необхідність такого підходу та релевантність отриманих з його допомогою результатів обговорюються у статті. Окреслюються орієнтири щодо реконструкції імпліцитної концепції музики за Боецієм, та пропонуються її елементи.
The paper isan attempt to demonstrate the possibility and necessity of an implicit conception of music in Boethius. An explicit conception is something that is obviously present in a text. That is what is usually studied within the "history of ideas". Contrary t&o this, an implicit conception is an unconscious picture of the author"s world, in which the basic concepts of explicit conception are grounded. Therefore, the implicit conception is a condition for the possibility of any explicit text. So, the well-&known text of Boethius" "De institutione musica", which but replicates mostly Pythagorean views of music, is an explicit conception. We chose "De consolatione philosophiae" as the most representative and semantically loaded text by Boethius to look f&or his implicit conception of music. It is based on different but unconscious grounds. We read this text to look for unconscious semantics associated with the concept. Thus, the unconscious semantics of music should be studied using the psychoanalyti&c approach in its broadest sense. The approach asks for the cues of connotations of the terms used by Boethius. The history of reception of the text, including different translations, can show the way. We should bear in mind, too, that the text we re&ad is the record of an internal dialogue, which brings forth a different ontological horizon. Besides, we should see the text as a texture of signs and symptoms, pointing to unconscious notions Boethius had developed. The necessity of such an approac&h and the relevance of the results obtained within it are discussed in the article. The guidelines for the reconstruction of the implicit conception of music in Boethius are outlined and the elements of this conception are proposed. By further develo&pment of the method demonstrated and applied in this paper we shall be able not only to understand Boethius better, but we can reveal the intrinsic contents of the basic concepts describing the realities culture scholars are working with.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
