Стаття присвячена мисливському промислу в одній з найбільших античних держав Надчорномор’я – Ольвійському полісі. Розглянуто ресурсну базу ольвійського мисливства, його технології і соціальне значення в житті місцевої аристократії. Показано, що серед ольвійських мисливців були як професійні, які добували пушнину, боброву струмину тощо, так і аристократи, для яких полювання було способом загартовувати тіло і дух. Останні полювали на великих копитних (оленів, кабанів, лосів, турів) та хижаків, зокрема налевів, які в той час водилися у Нижньому Побужжі.
