Присвячено вивченню сучасного стану фольклорного текстотворення та фольклоризму авторського тексту в умовах активної фази російсько-української війни. Ураховуючи попередні теоретичні напрацювання з проблематики, авторка статті долучає до мілітарного культурологічного дискурсу маловідомі дані, які можуть стати методологічним інструментом виявлення закономірностей фольклорної смислогенерації та творчої рецепції фольклорного елемента авторською суб"єктністю задля встановлення конвенційних зв"язків між автором та аудиторією, для консолідації довкола національних концептів усіх учасників культурної комунікації. Об"єктом аналітики статті стали матеріали, отримані з соціальних Інтернет-мереж і платформи YouTube, тексти усних історій, які мають перспективи фольклоризуватися в межах певної фольклорної групи, та авторські художні тексти, джерелом яких стали фольклорні алюзії та ремінісценсії. Дослідниця зосереджується на предметі взаємодії авторської та колективної суб"єктності, зауважує рівні стилізації авторської інтерпретації й можливі жанрові переходи, спричинені зміною функції варіанту, а також висновковує про втрату обрядової функції на користь психотерапевтичній і соціальній. Авторка статті екстраполює дані мотивемно-мотивного покажчика фольклорного& репертуару світових воєн ХХ ст. (О. Кузьменко) на мотивемний ряд у його мотивній та аломотивній текстовій реалізації новотворів і виявляє збіги, що вказує на перспекиву їхньої фольклоризації хоча б на рівні сімейних меморатів. Варіативність залишаєт&ься визначальним маркером фольклоризації авторського твору: лише періодичний моніторинг цього контенту через повторну фіксацію дозволить зробити остаточні висновки. У студії розглянуто можливості Інтернет-платформ не лише як "лабораторії" фольклорног&о текстотворення, а й як найшвидшого способу опосередкованої трансмісії і класичних фольклорних форм, і традиційних ідей – "будівельного матеріалу" новотворів.
The article is devoted to the study of the current state of folklore text creation and au&thor"s text folklorism in the conditions of the russianUkrainian"s war active phase. Considering the previous theoretical works on the issue, the author of the article adds obscure data to the military cultural discourse, which can become a methodolo&gical tool for identifying the patterns of folklore meaning generation and the creative reception of the folklore element by the author"s subjection in order to establish conventional links between the author and the audience, for the consolidation o&f national concepts of all the participants of cultural communication. The object of analysis of the article are the materials obtained from social Internet networks and the YouTube platform, the texts of oral histories that have the potential to be &folklorized within a definite folklore group, and the author"s artistic texts, the source of which were folklore allusions and reminiscences. The researcher focuses on the subjects of the author"s and collective subjectivity interaction, notes the le&vels of stylization of the author"s interpretation and the possibilities of genre transitions caused by the change in the function of the variant, and also concludes about the loss of the ritual function in favour of the psychotherapeutic and social &program. The author of the article extrapolates the data of the motif-motive index of the folklore repertoire of the 20th century world wars (O. Kuzmenko) to the motif series in its motivic and allomotive textual realization of new works and reveals &coincidences, which indicates the prospect of their folklorization at least at the level of family memorabilia. Variability remains a defining marker of folklorization of an author"s work: only periodic monitoring of this content through repeated fix&ation will allow us to draw final conclusions. The studio presents the possibilities of the Internet platform not only as a "laboratory" of folklore text creation, but also as the highest method of mediated transmission of both classical folklore for&
