У статті досліджується специфіка поетичної спадщини Феофана Прокоповича київського періоду, акцентується увага на її ідейно-тематичних і жанрових засадах. У статті окреслено хронологічні межі київського періоду Прокоповича, проаналізовано їх зв’язок із біографією письменника та вперше виділено два чіткі етапи цього періоду. Перший етап характеризується стійким відстоюванням автором українських цінностей та інтересів. Другий етап відображає еволюцію поетики Прокоповича до імперських позицій за Петра І. У статті аналізується різноманіття поетичних жанрів, використаних автором. У статті стверджується, що Прокопович започаткував у своїй поезії новаторський напрямок, який вирізнявся простою віршовою формою та чітким, зрозумілим, позбавленим протиріч художнім стилем. Ключові аспекти поетичної спадщини київського періоду включають дослідження різних жанрів та мінливі соціальні перспективи автора, які суттєво вплинули на його поетику. Перший етап охоплює найдавніші твори на українську тематику, художньо-історичні описи Русі-України як батьківщини, авторське трактування морально-етичних питань, зображення внутрішніх почуттів і переживань ліричного героя. Для поезії другого етапу характерна мінливість політичних поглядів Прокоповича після поразки гетьмана &Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 р. У поетичні твори вносяться ідеї, які свідчать про зраду автора українським інтересам, його перехід до про- російські позиції. Особлива увага приділяється цим мистецьки довершеним, але політично зрадницьким ком&позиціям. Стаття являє собою новаторський і об’єктивний аналіз текстів, їх художньої цінності та ідейних позицій, висвітлює феномен поетичної спадщини Прокоповича київського періоду. Київські тексти вирізняються художньою досконалістю, поєднанням сти&лів класицизму та бароко, досягненням довершеності й ясності, простоти й формалізму, розкриттям різноманітних жанрових різновидів. Обговорюється також авторський експериментальний підхід до традиційних жанрів та їх модернізація у відповідь на виклики& доби бароко.
This paper explores the specificities of Theophan Prokopovich"s poetic legacy during his time in Kyiv, focusing on its ideological, thematic, and genre foundations. The article outlines the chronological boundaries of Prokopovich"s Kyi&v period, analyzing their connection to the writer"s biography, and for the first time, identifies two distinct stages within this period. The first stage is characterized by the author"s staunch defense of Ukrainian values and interests. The second &stage reflects the evolution of Prokopovich"s poetics towards imperial positions under Peter I. The article analyzes the diverse range of poetic genres used by the author. The paper argues that Prokopovich introduced an innovative direction in his po&etry, featuring a simple verse form and a clear, comprehensible artistic style devoid of contradictions. The key aspects of the poetic legacy from the Kyiv period include the exploration of various genres and the fluctuating social perspectives of th&e author, which significantly influenced his poetics. The first stage encompasses the earliest works on Ukrainian themes, artistic-historical descriptions of Rus-Ukraine as the homeland, the author"s interpretations of moral and ethical questions, an&d depictions of the internal emotions and experiences of the lyrical protagonist. The poetry of the second stage is characterized by the variability of Prokopovich"s political views following the defeat of Hetman Ivan Mazepa in the Battle of Poltava &in 1709. The poetic works introduce ideas that testify to the author"s betrayal of Ukrainian interests and his shift towards pro-Russian positions. Special attention is given to these artistically accomplished yet politically treacherous compositions&. The article represents an innovative and objective analysis of the texts, their artistic value, and their ideological positions, shedding light on the phenomenon of Prokopovich"s poetic legacy during his Kyiv period. The Kyiv texts are characterize&
