Володимир Степанович Александров (1825-1894) — український поет, військовий лікар, музикант, фольклорист. Доктор медицини з 1859 року. Збирав етнографічний матеріал, опрацьовував фольклорні мелодії. 1861 в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п"єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!