Серед ряду талантів, які свого часу не отримали гідного розвитку і пошанування, можна впевнено назвати нашого земляка, поета, перекладача Василя Степановича Кулика (псевд. Булик Василь; народився 1830 року на хуторі біля с. Ковалівка тепер Полтавського району, помер там же 1870-го). Твори його друкувались у журналі «Основа». До наших днів про Василя Кулика дійшло обмаль інформації. Серед його українознавчих праць «Щоденник» Т.Г. Шевченка» (1939), «Шевченко і югослави» (1964; скорочений варіант під назвою «Волелюбні мотиви» вміщено в газеті «Літературна Україна», 1964, 27 травня), «Спогад про діда» (1965), «Блиск і звук «Ломикаменя» (про Лесю Українку)», «Українсько-сербські літературні зв’язки» (обидві – 1971). Петро Митропан також упорядкував збірниктворів Т.Г.Шевченка «Кобзар» (1969, перевидання 1980), написав примітки і критично-біографічні статті «Тарас Шевченко» до цього видання.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
