Рец. на кн.: Павлюк І.Танець Мамая. Київ: Саміт-Книга, 2023
Анотація:
У сьогоднішній українській поезії — та й у прозі також — доволі складно назвати професійних письменників, які б тривалий час працювали однаково якісно і кількісно. Маємо доста прикладів, коли талановиті доробки настільки скромні, що й десяток віршів упродовж року вважаються справжнім творчим подвигом. І навпаки: окремих «майстрів пера» настільки накриває «дев’ятий вал» написаного, що за ним часто навіть не видно їх самих. На щастя, завжди є винятки, як-от Ігор Павлюк, який останні тридцять років неухильно підтримує заданий ним же високий якісний регістр написаного і надрукованого. Чергове підтвердження — нова книга поезій «Танець Мамая» (К.: Саміт-Книга, 2023); вірші, написані впродовж 2017–2022 років. Сюжетна архітектура збірки — 25 (!) розділів, кожен з яких слугує структурним фундаментом, з якого «виростають» наступні поетичні «поверхи». У вершині поетичного кута — Господь, Біблія, Голгофа, Почайна, Україна й неперехідні Всевишня Любов, Віра, Надія. Символи-образи, через які автор поетично рефлексує на сучасні події та дати. Водночас, у рядках і між ними, виникають протиставлення — Юда, Каїн, Антихрист, Зло, Пітьма, Зрада.
