Столітнє змагання за Україну та її церкву: доля родини протоієрея Микити Кохна
Рік:
2024
Сторінок:
С. 8-9
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Україна молода. 17 січня (№ 3). - Київ, 2024
Примітки:
закінчення. Поч. у номері "УМ" за 10 січня 2024
Анотація:
На понад сто п’ятдесят років від часу ліквідації російським урядом Гетьманщини стали українці бездержавним народом, роздертим між різними імперіями-поневолювачами. Саме свідомі українські родини стали осередками збереження українського державного духу, духу української самосвідомості, традиції та патріотизму. 1917 рік — рік відродження України. На руїнах колишньої російської імперії постає українська державотворча стихія. Феномен відродження українського народу, української державності і головно душі українського народу — української церкви —грунтується у першу чергу на збереженні українського духу в пасіонарних українських родинах. Однією з таких була старовинна українська родина козаків на прізвище Кохно. Є сімейна легенда, яка оповідає, що один з предків родини Кохнів був запорозьким отаманом. Не менш легендарним представником цього роду став Микита Кохно — український православний священник, активіст українського церковно-визвольного руху, один із символів Української автокефальної православної церкви першого відродження.
