Як неодноразово зазначала «Україна молода», місто Конотоп, що на Сумщині, разом із багатьма іншими містами Лівобережжя давно поринуло в пошуки себе, своєї ідентичності. Конотоп — цивілізаційне перехрестя. З одного боку, до 90-х років ХХ століття він бувсамодостатнім промисловим центром, який водночас зазнав тривалої русифікації. З іншого — колишнє сотенне містечко Ніжинського полку Гетьманщини. Відомо, що чимало жителів Конотопа носять козацькі прізвища, а в мікрорайоні Загребелля є унікальний козацький скансен, що демонструє архітектуру та планування вуличок у XVIII—ХІХ козацьких століттях.
Його відтворили місцеві ентуазіасти, ідейним натхненником котрих є меценат, корінний конотопець Євген Сур. До речі, пан Сур заснував благодійний фонд «Спадок Гетьманщини», який почав свою діяльність ще в 2002 році. Завдяки активній роботі Фонду Конотоп у взаємодії з сусіднім Батурином, де розташований Національний заповідник «Гетьманська столиця», та Ніжином, який має потужну історичну школу на базі Університету імені Миколи Гоголя, — став центром дослідження та популяризації історії України. Насамперед — доби Гетьманщини, коли українська політична нація чітко й вигідно вирізнялась у Європі. Однією з сучасних віх відродження історичної пам’яті жителів Лівоб&ережної України можна вважати початок видавництва серії книг «Спадок Гетьманщини».
