Працю присвячено визначенню особливостей співвідношення якісно нової комунікаційної системи документаційного забезпечення правничої сфери та більш усталеної державної уніфікованої системи документації. Проміжною між ними запропоновано визначити державну уніфіковану систему документації у сфері юриспруденції. Це – сукупність службових документів, які мають єдину форму і виготовлені відповідно до єдиних нормативів, призначені для забезпечення та спрямування діяльності державних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, а також реалізації їх одновекторних та двовекторних зв’язків з фізичними і юридичними особами всіх форм власності в правничій сфері, обміну інформації з ними. Доведено, що комунікаційна система документаційного забезпечення правничої сфери є підпорядкованою частиною державної уніфікованої системи документації у сфері юриспруденції, яка, у свою чергу, перебуває у зв’язках підпорядкування державної уніфікованої системи документації в цілому. При цьому встановлено, що комунікаційний аспект, за умов поєднання з документаційним, виступає одним з визначальних під час характеристики всіх цих систем, які перебувають в умовах взаємної залежності.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
