Мета статті — висвітлення маловідомих сторінок громадсько-організаційної діяльності визначного художника, педагога, суспільно-культурного діяча, організатора мистецького та освітнього життя в українській діаспорі Петра Андрусіва (1906—1981). Емігрувавши до США 1947 року, втративши перед тим майже весь свій творчий доробок після бомбардувань Варшави на початку Другої світової війни, митець разом зі своєю дружиною, знаною співачкою Наталею Андрусів, в нових реаліях почали розбудовувати національне культурно-мистецьке та ділове життя. Вперше в історичній науці розглядаються факти заснування та функціонування українських інституцій — Організації Самодопомоги Нової Української Еміграцїї (пізніше Об’єднання українців Америки «Самопоміч»), Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК), Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ), а також об’єднань мистецького та освітнього профілів. В СКВУ як новій діаспорній надбудові Петро Андрусів вбачав особливо великий потенціал для координації усіх культурних середовищ української діаспори задля проведення ефективної культурно-просвітницької та виховно-патріотичної політики. Джерельна база статті — матеріали хронік, спогади П. Андрусіва та інших учасників відповідних подій, а також публікаці&ї у виданнях української діаспори США. Методологічною основою дослідження є історико-культурний, фактографічний і науково-реконструктивний методи.
