У статті розглядаються палеогеографічні методи вивення печерних відкладів для реконструкції палеоекологічних умов минулого.Показано актуальність і достовірність результатів їхнього сумісного використання. Наведено теоретико-методологічні та методичні основи комплексного палеопалінологічного та літологічного (зокрема, гранулометричного) дослідження класичних печерних відкладів. Методологічною основою реконструкцій давньої рослинності за класичними відкладами печер є порівняння поверхневих пилкових проб:відкладів печер і сучасних грунтів. Під час палеогеографічного дослідження відкладів карстових печер було системно виконано палінологічний аналіз їхніх теригенних та біогенних складових (копролітів хижаків), що показало майже повну ідентичність результатів і довело адекватність спорово-пилкових даних для палеоекологічних реконструкцій. Встановлено, що вміст перевідкладеного пилку у кластичних відкладах печер залежить від їх гранулометричного складу, різко збільшуючись у запіщанених відмінах. Гранулометричний склад печерних відкладів дає інформацію щодо генези відкладів і, таким чином, опосередковано, й про палеокліматичні умови.Головне значення для інтерпретації результатів мають зміни вмісту фракцій мулу крупного пилу та піску. Встанослено пряму ко&реляцію палеокліматичних сигналів, отриманих за результатами палінологічного аналізів, із показниками магнітної сприйнятливості. Застосуання комплексу методів дослідження відкладів печер, а саме палінологічного, літологічного (зокрема, гранулометричн&ого), петромагнітного, палеофауністичного, палеогенетичного, радіоізотопних та палеомагнітних методів, може забезпечити контроль достовірності виконаних реконструкції шляхом верифікації їхніх результатів між собою. Комплесні палеоекологічні реконстр&укції за відкладами печер мають велике значення для реконструкції природних умов проживання людини доісторичного та історичного часу, оскільки відклади багатьох печер містять археологічні горизонти від нижнього палеоліту до епохи раннього заліза.
