Стаття містить міркування щодо мотивації нових звернень до літературознавчого осягнення ліричної спадщини Василя Стуса (1938–1985). Мета. Акцентувати увагу на необхідності неінерційного підходу до лірики В. Стуса як живого художнього феномена. Дослідницька методика. Систематизація та аналіз оцінок Стусової лірики у кореляції з самооцінкою поета щодо власної поетичної творчості. Результати і наукова новизна. Обґрунтовано ідею неінерційного підходу до лірики В. Стуса. Практичне значення. Стаття може бутивикористана у дослідженнях методологічних засад наукового студіювання літературно-художніх явищ та у процесі вивчення творчості В. Стуса у виші та школі.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
