Будучи педагогом-практиком, П. Батюк уклав «Музичну хрестоматію для шкіл» та рукописний «Збірник народних пісень для школи в обробці для хору з фортепіано». У 1920–26 викладав на педагогічних курсах для підготовки музичних керівників сільських хорових гуртків, організатор (разом із П. Толстяковим) хору в Зінькові. Викладав теорію музики та методику шкільного співу в Охтирському педагогічному технікумі (1926–33), керував хором в Харківському архітектурному технікумі (1933–41). Збирав і досліджував українські народні пісні. У 1946 – учасник фольклорної експедиції на Закарпаття. Здійснив хорові розклади зі збірника українських народних мелодій з голосу Лесі Українки у записах Климента Квітки. На Шевченкові тексти у 1922 написав дитячі хори без супроводу«Заповіт», «Мені тринадцятий минало», «Річка» («Тече вода з-під явора»), романс для високого голосу з супроводом фортепіано «У гаю, гаю» (1962), мішані хори без супроводу «На могилі, на високій» і «Хай про тебе слава лине» (обидва на слова К. Яцика, 1961). Найвідоміший твір П. Батюка як композитора – музика до пісні на слова Спиридона Черкасенка «Тихо над річкою». Музичні твори П. Батюка у різні роки було включено до навчальних програм з музики для початкових класів загальноосвітніх навчальних закла&дів.
