Мультимедійне поєднання акапельного виконанання «Червоної калини», опубліковане Андрієм Хливнюком в Інстаграмі, з аранжуванням легендарного британського гурту Пінк Флойд представляє характерний музичний текст у інтермедіальній модальності сучасного культурного виробництва. Музикологічне прискіпливе читання функцій гармонічних послідовностей кадансів і специфіки голосоведення у синглі оприявнює музичні художні засоби породження глибинних смислів, емоційного осмислення історії. Музична архітектоніка твору вибудовується як ряд сюжетних подій у формі ініціальних, медіальних і фінальних формул. Інтерпретаційний концепт «роман партитури» упривілейовує музикоцентричний компонент інтерпретації синглу та зосереджується на специфіці музичного письма, функціональних взаємозв’язках ступенів ладу, телеологічному русі нот тональної музики. Аналіз мелодико-синтаксичних структур і форм звукового вираження музичної думки у «Червоній калині» від Пінк Флойд сприяє з’ясуванню ізоморфних функцій літературної наратології та сучасної музичної практики з перспективи нотного стану не як метафори, а невербального тексту, цілісність, естетично-емоційні смисли й ідеї якого породжуються рівною мірою як посутньо музичними факторами інтервальних систем і звукоряду, так і взаєм&озв’язком і послідовністю конститутивних елементів, притаманних літературному сюжетному наративу. Структурування акордової ретардації, розглянуте в діахронічному зрізі, артикульовано у синглі закінченням хорового співу на другому ступені ладу, що вик&онує функцію антиципації подальшого розгортання подій музичного сюжету. Ладове тяжіння до розв’язання в каденцію у музиці виявляє аналогічні риси з розв’язкою драматичного конфлікту в художній літературі, а протиставлення збалансованого, безконфліктн&ого пентатонічного ладу і конфліктогенного, дисонансового хроматизму блюзової ноти маркує кульмінацію музичного наративу. Фінальний гармонічний зворот інструментальної партії у формі половинної каденції, яка вивершує період не тонікою, а домінантою, &вказує на недобудовану конструкцію функціональної циклічності, невичерпаність і недомовленість завершальної дії і свідчить про романізацію партитури, незавершеність і відкритість конфлікту. Витлумачене крізь призму літературоморфної інтерпретації муз&ичних творів у площині сюжетворення і наративних іманентних атрибутів — зав’язки, розвитку і ретардації дії, кульмінації та розв’язки — гітарне соло синглу передає глибокі емоції героїзму та страждання незламної України у боротьбі з рашистською навал&ою.
