У видавництві «Журнал «Всесвіт» готується до друку фундаментальна книга спогадів Олега-Леся Микитенка «Роки і долі. Біографія одного роду»,
яка має вийти друком у травні біжучого 2024 року. Книга вперше розкриває всі таємниці життя, творчості і смерті знакового в 20–30-х рр. ХХ ст. українського письменника Івана Кіндратовича Микитенка (1897–1937), одного з перших авторів нашого часопису. Поміж інших — часом сенсаційних матеріалів — ми відшукали невідомий етюд письменника, який ніколи й ніде не друкувався. Водночас цей текст розкриває абсолютно невідомі грані Івана Микитенка в його болючих пошуках себе як українського митця нової модерної епохи, сповненої психологізму й авангардових рис. Ми попросили прокоментувати етюд «Ремонт людини» теоретика літератури й компаративіста, кандидата філологічних наук Дмитра Дроздовського. Подаємо текст етюду точно так і в тому ж контексті, як він репрезентований в книзі спогадів «Роки і долі» Олега-Леся Микитенка. Щоб уникнути плутанини, весь цей великий фрагмент книги беремо в лапки. Статтю Д. Третьякова, на яку посилається Іван Кіндратович, незважаючи на значні зусилля, нам поки що так і не вдалося розшукати.
