У статті здійснено огляд низки українських засобів масової інформації на тлі протестних рухів та акцій кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст. На основі спогадів очевидців та розвідок про означені події, проаналізовано прояви діяльності четвертої гілки влади напередодні і під час "Студентської революції на граніті", акції "Україна без Кучми", "Помаранчевої революції", а також подій Революції Гідності. Протестні політичні рухи зобов"язують дослідників встановлювати закономірності розвитку громадянського руху з метою вияву різноманітних сценаріїв подальших подій. Важливу роль у цих процесах відіграє участь засобів масової інформації, на яких лежить місія об"єктивно інформувати Україну та світ про ці акції, не забуваючи про журналістську етику. Тому автор доводить, що висвітлення акцій протестного характеру є потужною ресурсною базою для безпосередніх ініціаторів й учасників даних ініціатив, адже дає змогу внести вимоги протестувальників до інформаційної картини дня, тижня, місяця й року. Зауважимо, що медіапростір є ефективним важелем тиску та чинником, який може посприяти досягненню ключових цілей та виконанню умов, які ставлять перед собою організатори акцій. Адже на підставі свідчень очевидців та інформаційних повідомлень виявлено, що за своїм характером& будь-які засоби масової інформації спочатку беруться за інформаційний супровід найбільших і найрезонансніших подій, які часто передбачають насильство та впливають на політичний порядок денний у країні та/чи світі. Дослідження даної проблематики є ва&жливим у контексті формування критичного мислення та національної поінформованості, оскільки через засоби масової комунікації утворюються історичний та культурний простори інформації. Водночас, не дивлячись на вагомий внесок української наукової спіл&ьноти у розробку цього питання, проблема висвітлення діяльності засобів масової комунікації у ході протестних рухів і акцій України потребує з"ясування і системного висвітлення науковцями.
The article examines a number of Ukrainian media in the mi&dst of protest movements and actions at the end of the 20th - the beginning of the 21st century. Based on eyewitness" accounts and information about these events, the manifestations of the fourth branch of government on the eve and during the "Studen&t Revolution on Granite", the stunt "Ukraine without Kuchma", "Orange Revolution" and the events of the Revolution of Dignity. Protest political movements oblige the researchers to establish patterns of development of the civil movement in order to i&dentify various scenarios of future events. An important role in these processes is played by the participation of the mass media, which have the mission to objectively inform Ukraine and the world about these stunts, without forgetting about journal&istic ethics. Therefore, the author argues that the coverage of protests is a powerful resource base for the direct initiators and participants of these events, because it allows protesters to include their demands into the information picture of the& day, week, month and a year. The author mentions that the media space is an effective means of pressure and a factor that can help achieve key goals and fulfill the conditions set by the organizers of the stunt. After all, on the basis of eyewitness&" testimonies and information reports, it is revealed that by their nature any mass media are initially interested in covering the biggest and most resonant events, which often involve violence and influence the political agenda in the country and / &or the world. The study of this issue is important in light of the critical thinking and national consciousness formation with the help of the media, which create a historical and cultural space of information. At the same time, despite the significa&nt contribution of the Ukrainian scientific community to the development of this issue, the problem of media coverage during protest movements and stunts in Ukraine requires more reviews and systematic coverage in research.
