У статті на основі джерел та публікацій розглянуто просвітницько-наукову та практичну діяльність пасіки Уманського училища землеробства і садівництва кінця ХІХ - початку ХХ ст. У ході дослідження використано й проаналізовано низку джерелознавчих матеріалів, які містять окремі відомості щодо теми дослідження: архівні документи, періодичні видання, звіти департаменту землеробства, правила та програми курсів із сільського господарства та його окремих галузей. Методологія базується на використанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів дослідження: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, пошукового, описового та ін. Велику роль у розвитку раціонального пасічництва на науковій основі відіграло Уманське середнє училище землеробства і садівництва, окремим підрозділом якого була пасіка зі зразково організованим господарством, що мала власний музей, майстерню для виготовлення вуликів та бібліотеку. Навчально-наукова та практична діяльність пасіки училища пов"язана з іменами викладачів тавидатних вчених: В.П. Максимчика - організатора пасіки, Г.С. Дерев"янка - викладача тваринництва, І.І. Корабльова - відомого вченого-бджоляра, професора, викладача бджільництва та шовківництва, завідувача навчально-дослідною пасікою та шовководною ст&анцією та ін. З"ясовано, що при значній практичній підготовці в освітньому процесі важливе значення пасіка училища приділяла науковим дослідженням: розробляла та збирала статистичні дані про розвиток бджільництва не лише по Уманському повіту, а й по &всій Київській губернії, на основі яких була складена карта Уманського повіту про стан бджільництва, що стало істотним внеском у статистику бджільництва. І.І. Корабльов здійснював власні наукові дослідження стосовно нагальних питань із теоретичного т&а практичного пасічництва, зокрема: вплив системи вулика на температуру всередині бджолиного гнізда та на медозбір, ефективність природного роїння бджіл, залежність взятку від сприятливості погодних умов, місцевості, кількості та різноманітності медо&носних культур, вплив стимулюючої підгодівлі на ріст бджолиної сім"ї та ін. Він - автор "українського" вулика з вузько-високою оборотною стандартних розмірів рамкою, яким і нині користуються пасічники. З метою поширення раціональних знань із бджільни&цтва серед населення та навчання новаторським прийомам по догляду за бджолами, на базі пасіки проводилися постійні сільськогосподарські курси з бджільництва для народних учителів та дорослих селян, що сприяло активній просвітницькій роботі, розвитку &аграрного господарства та підвищенню культурності сільського населення. Досягнення пасіки Уманського училища садівництва і землеробства демонструвалися на всеросійських і регіональних сільськогосподарських виставках, відзначалися золотими та срібними& медалями, іншими нагородами.
The article deals with the educational, scientific and practical activity of the apiary of Uman School of Agriculture and Horticulture at the end of the 19th - beginning of the 20th centuries, based on references and &publications. A number of source materials, containing information on the research topic, were used and analyzed as a part of study, namely: archival documents periodicals, reports of the Department of Agriculture, rules and programs of courses on ag&riculture and its individual branches. The methodology is based on the use of general scientific and special historical research methods, such as the problem and chronological method, the comparative-historical method, the searching method, the descr&iptive method etc. Uman secondary school of agriculture and horticulture, a separate unit of which was an apiary with an exemplary organized economy, which had its own museum, a workshop for making beehives and a library, played a main role in the de&velopment of rational beekeeping on a scientific basis. The educational, scientific and practical activity of the school apiary was associated with the names of such teachers and outstanding scientists as V.P. Maksymchyk - the organizer of the apiary&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
