Основною метою дослідження є аналіз образу Чужого в "Метаморфозах" Апулея, римського автора ІІ ст., який мав провінційне походження. Методологія дослідження ґрунтується на засадах імагології - міждисциплінарного напрямку, що досліджує образ Чужого. Вивчення уявлень про варварів, які побутували в античній літературі, допомагає краще розуміти суспільство, яке формувало ці стереотипи. В античній культурі існувало кілька семантичних традицій використання терміна "варвар". Елліни так називали тих, хто не розмовляв грецькою мовою і тих, хто сприймався як примітивніший. Результати дослідження показують, що Апулей в "Метаморфозах" використовував ці дві семантичні традиції для визначення "варвара". Частіше це слово вживається в негативному значенні, що пояснюється сатиричним жанром роману Апулея "Метаморфози". Також Апулей використовує образи екзотичних країн і різних культів. Ефіопія та Індія символізують далекі та незрозумілі землі, де закінчується відомий світ. У "Метаморфозах" є образи послідовників культу Сирійської богині, монотеїстки та Ісіди, які були уособленням Чужого в середині Римської імперії. Перші два культи головний герой роману критикує, а Ісіду вихваляє. Саме тому Апулей довгий час вважався послідовником культу цієї богині. Усе змін&илося з публікацією праці Вінклера "Автор та актор. Наратологічне прочитання "Золотого осла" Апулея". Це дослідження демонструє, що вивчення образу Чужого у творах Апулея має перспективи. В наступних дослідженнях варто порівняти образ варвара в "Мет&аморфозах" з іншими творами автора, що допоможе краще зрозуміти ідентичність Апулея.
The paper considers two worlds - "ours" and "theirs" in the work of Apuleius (2rd century AD). He was a Latin-language prose writer, but had a provincial background&. The main objective of article is an analysis of the image the Other in Apuleius" "Metamorphoses". The research methodology is based on the principles of imagology an interdisciplinary direction that explores the image of the the Other. Studying the& representations of barbarians in ancient culture helps to understand the society that forms these stereotypes. There were several semantic traditions of usage of the term "barbarian" in ancient culture. The Greeks used the term for those who did not& speak Greek and who is perceived as primitive. The results show that Apuleius used these two semantic traditions to determine "barbarian". More often the word barbarian is used in a negative sense, which is explained by the satirical genre of the no&vel "Metamorphoses" by Apuleius. Apuleius also uses images of exotic countries and different cults. Ethiopia and India symbolize the distant and obscure lands where the known world ends. In the Metamorphoses there are images of followers of the cult &of the Syrian goddess, the one god and Isis. The first two are presented as disgusting. Isis, on the other hand, is eulogized. This is the reason why Apuleius was long considered a follower of the cult of this goddess. That all changed with the publi&cation of Winkler"s work "Auctor and Actor. A Narratological Reading of Apuleius"s The Golden Ass". This paper has clearly shown that studying the image of the barbarian has perspectives. The following articles should compare the image of the barbari&an in other works of Apuleius. This will also help to better understand Apuleius" identity.
