(Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. В.В. Огарем) За результатами літогенетичних досліджень палеоценових відкладів західної частини Причорноморського мегапрогину встановлено основні риси літологофаціальної зональності по окремих ярусах. Показано, що роль вапняків у розрізі істотно зростає від данських до зеландських відкладів з формуванням в останньому випадку обширного карбонатного поля у східній частині дослідженого району. Мергелі характеризуються фоновим розвитком з успадкованим максимумом у районі св. Флангова-2 та відгалуженням у напрямку структур Одеська (зеландський ярус) та Гамбурцева (танетський ярус). Аргіліти відрізняються мінімальним розвитком у зеландських відкладах, а також зміною орієнтації ареалу їх підвищених вмістів із субмеридіонального - у данському ярусі на субширотний - у танетському. Здійснено реконструкцію обстановок осадонагромадження, зокрема визначено просторово-вікові особливості поширення біогенних акумулятивних тіл. У данський час біогенні тіла були локалізовані у Безіменно-Одеській, Голіцино-Шмідтівській та Штормова-Архангельського ділянках. У зеландський - значно збільшилася площа розвитку таких утворень на південному борті прогину з формуванням великого біогермного масиву, який охоплюв&ав структури: Гамбурцева, Штормова, Архангельського, Кримська, Центральна. У танетський час евстатичне підняття рівня моря спричинило збільшення площі поширення відкладів зовнішнього шельфу у приосьовій зоні прогину та міграцію (у межах північного бо&рта прогину) зони розвитку біогенних тіл у північному напрямку. На південному борті внаслідок конседиментаційного розвитку Чорноморсько-Каламітського підняття біогерми розвивалися успадковано. Встановлено певну відмінність режиму катагенезу на різних& структурах. На основі створених генераційно-міграційних моделей аргументовано різночасовість формування покладів Одеського, Голіцинського та Штормового родовищ (олігоцен та міоцен). Показано можливість сучасного поповнення їх запасів за рахунок надх&одження вуглеводнів з проміжних резервуарів. Обґрунтовано літогенетичні причини низьких перспектив відкладів структури Гамбурцева. З"ясовано літофізичну будову палеогенових відкладів та локалізовану низку нафтогазоперспективних об"єктів.
Based on th&e results of lithogenetic studies of the Paleocene sediments of the western part of the Black Sea megadepression, the main features of the litho-facies zonation in individual layers have been established. It is shown that the role of limestones in th&e section significantly increases from Danish to Zeeland deposits, with the formation of an extensive carbonate field in the eastern part of the studied area in the latter case. Marls are characterized by background development with an inherited maxi&mum in the area of well Flangova-2 and a branch in the direction of the Odesa (Zelandian stage) and Hamburtsev (Tanet stage) structures. Argillites are distinguished by their minimal development in the Zeeland deposits, as well as by the change in th&e orientation of the range of their elevated contents from submeridional in the Danish layer to sublatitudinal in the Thanet layer. The reconstruction of the conditions of sedimentation was carried out, in particular, the spatial and age features of &the distribution of biogenic accumulative bodies were determined. In Danish times, biogenic bodies were localized in the Bezymenno-Odeska, Golitsyn-Shmidtivska, and Shtormov-Arkhangelsk areas. In Zelandsky, the area of development of such formations &on the southern side of the trough has significantly increased with the formation of a large bioherm massif, which included the following structures: Hamburtsev, Stormov, Arkhangelsky, Krymsk, Central. During the Thanetian time, the eustatic rise of &the sea level caused an increase in the area of distribution of the outer shelf sediments in the axial zone of the depression and migration (within the northern side of the depression) of the zone of development of biogenic bodies in the northern dir&
