Повномасштабна війна росії проти України, її культури, її цивілізаційного вибору випрозорює питання щодо формування та функціонування національної міфології. Існує безліч визначень міфу, потрактувань його ролі й місця у світовій та національній історії.Зрозуміло одне: будь-яка нація формує міфологічне осердя своєї картини світу. Осердя, яке й слугує одним з основних інструментів її самоідентифікації та самозахисту від дії зовнішніх сил. У цьому сенсі особливий інтерес становить феномен українського кіно та один із його творчих лідерів – Олександр Довженко. Починаючи від фільму «Звенигора» (1928), митець продукує міфологічні сюжети, у центрі яких – Україна та українці, їхня історична доля. «Звенигора» є першим екранним міфом України. У його основі – чотиричленна структура історико-часових шарів, які й презентують українців від найдавніших епох до майбутнього. Цей міф продовжує вже існуючі міфологічні структури, вироблені в поетиці творів Тараса Шевченка та Миколи Гоголя. Тим самим ідеться про тривання фундаментальних глибинних структур, які визначають особливу сакральність знаків і символів національної історії. У часи Другої світової війни Довженків міф України зазнав трагічної трансформації. Національна катастрофа, нищення країни та її народу я&к такого виглядали чинниками, які унеможливлюють будь-який варіант майбутнього. Апокаліптичні видіння на певний час стають визначальними для художнього мислення Довженка. Одначе прагнення виформувати образ майбутнього повертає в коло Довженкових сюже&тів історію Золотого віку як закономірного підсумку історичного життя України та українців. Довженкові фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля», кіноповісті «Україна в огні», «Повість полум’яних літ» є, по суті, екранним утіленням міфу про фронтирну зо&ну, де постійно відбувається переміщення людських спільнот різної модифікації, формуються різнотипні соціокультурні установки та власне національні характери, основним джерелом формування яких є українське козацтво, далекі пращури, пам’ять про яких і& мусить активуватися новим мистецтвом.
