Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім"ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР, збирання на ньогоінформації, намагання вплинути на його позицію, змусити відмовитися від своїх тверджень і не ставати на заваді трактуванням історії з позицій російсько-радянських вчених. Про це свідчать розсекречені документи, знайдені в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України. У Національному університеті імені Тараса Шевченка вчений заснував першу на пострадянському просторі кафедру історіософії, читав курс всесвітньої історіософії, проводив науковий семінар, керував науковою роботою аспірантів.
