Досліджено поняття резильєнтності (стресостійкості) на макрорівні, розкрито його зміст у соцієтальному, економічному та соціальному вимірі. Показано, що у контексті посилення глобальних ризиків і гібридних загроз, прискореного перетворення світу на глобальну гібридну систему "мир-війна", пріоритетним завданням урядової політики постає забезпечення резильєнтності національної економічної системи як здатності зберігати функціональність і відновлюватися після шокової дії різних чинників. На основі логіко-історичного підходу розкрито етапи становлення концепції мультивимірної резильєнтності як стратегічної основи сучасного урядування Європейського Союзу. Вказана концепція стала підґрунтям реконфігурації системи стратегічного форсайту ЄС, 2020 року інтегрованого у процес формування загальноєвропейської політики, спрямованої на забезпечення ефективного переходу до "зеленої", цифрової та більш справедливої Європи. У рамках Європейської системи аналізу стратегії та політики (European Strategy and Policy Analysis System - ESPAS) оновлена система стратегічного форсайту ЄС передбачає застосування "Інформаційних панелей резильєнтності" як нового моніторингового інструменту, розробленого з урахуванням специфіки розвитку держав-учасниць. Проаналізовано предста&влені Єврокомісією оцінки соціально-економічної резильєнтності Євросоюзу за 2023 рік, що отримані за допомогою зазначеного моніторингового інструменту. Розкрито роль концепції мультивимірної резильєнтності у формуванні та реалізації національних План&ів відновлення та стійкості держав ЄС на поточному етапі. Охарактеризовано законодавчі новації Європейського Союзу щодо забезпечення резильєнтності економік і суспільств країн-учасниць в умовах подолання шокових наслідків пандемії COVID-19, російсько&-української війни та кліматичних змін. Обгрунтовано необхідність забезпечення соціальної резильєнтності економічного розвитку України як надійної опори його підтримки у період війни з РФ, а також під час післявоєнної реконструктивної відбудови. Дове&дено, що соціальна резильєнтність національної економіки України в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови може бути представлена у вигляді моделі, що структурно містить три сектори, а саме: 1) зайнятість і трудовий потенціал; 2) платоспромож&ний споживчий попит; 3) соціальний захист і забезпечення. Кожен з цих секторів комплексно залежить від багатьох чинників, що характеризують формування людського і соціального капіталу, якість життя людей, розвиток сфер зайнятості, соціального забезпе&чення та соціального захисту населення, стан екосистеми та інституційного середовища тощо. З урахуванням сучасних підходів ЄС розроблено перелік базових і додаткових показників для моніторингу та аналізу соціальної резильєнтності національної економі&ки України. Розроблено практичні рекомендації щодо заходів державної політики, спрямованих на забезпечення соціальної резильєнтності національної економіки України у воєнний і післявоєнний період.
The authors deal with the concept of resilience (s&tress resistance) at the macro level, and reveal its meaning in the societal, economic and social dimensions. It is shown that in the context of the strengthening of global risks and hybrid threats, and the accelerated transformation of the world int&o a global hybrid "peace-war" system, the priority task of government policy is to ensure the resilience of the national economic system as the ability to maintain functionality and recover after the shock effect of various factors. Based on the logi&cal-historical approach, the authors reveal the stages in the formation of the concept of multidimensional resilience as a strategic basis of modern governance of the European Union. This concept became the basis for the reconfiguration of the EU str&ategic foresight system in 2020, integrated into the process of forming a Pan-European policy aimed at ensuring an effective transition to a "green", digital and fairer Europe. Within the framework of the European Strategy and Policy Analysis System &
