У роботі показана доцільність та можливість уніфікації показників контролю за різними формами монополії (монополістична конкуренція, олігополія, приро-дна монополія) з метою підвищення ефективності такого контролю. Особливо це стосується складних форм монополії з точки зору їх контролю, до яких належить, зокрема, олігополія. Складність контролю цієї форми монополії зумовлена практично невідворотністю виникнення здебільшого мовчазної цінової змови серед її учасників. І проблема не стільки в тому, що самфакт існуван-ня такої змови складно довести, скільки у визначенні шкоди від неї для ринку та економіки загалом. У роботі показана можливість використання кількісних по-казників контролю монополій, запропонованих на базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки, для уніфікації таких показників для будь-яких форм монополії. Відмінною рисою цієї моделі є можливість кількісного розрахунку вектора "природних" цін для будь-якого сектору економіки (цін, які б відповідали умовам досконалої конкуренції, навіть якщо такі умови ніколи не були створені в реальності). А порівняння поточної ринкової ціни з "природною" надають можливість для контролю монополій виключно за допомогою цінових показників. Зі свого боку це надає можливість здійснювати контроль м&онополій на різних ієрархічних рівнях економічної системи (фірма, галузь, екосистема) одночасно. Такий контроль передбачає можливість кількісної оцінки ступеня впливу монополії на економіку загалом та на різні її сегменти, що може бути використано як& доказ зловживання монопольним становищем в антимонопольних судових процесах та у визначенні інструменту "покарання" монополії за такого роду зловживання. Розкрито механізм використання запропонованих формул для визначення величин монопольної влади (&приросту недосконалості ринку) та ступеня впливу цієї влади на різні галузі та економіку загалом для випадків олігополії та природної монополії. Також розкривається механізм впливу антимонопольної політики на конфігурацію бізнес циклу та на темпи еко&номічного зростання (якщо інші види політики є нейтральними). Це відкриває можливість для комбінування антимонопольної політики з антициклічною та фіскальною, оскільки за умов економічного спаду збільшення монопольної влади в окремому секторі може пр&ишвидшити вихід економіки з кризи.
The paper demonstrates the necessity and possibility to unify the controlling indicators for different types of monopoly (monopolistic competition, oligopoly, natural monopoly) in order to increase efficiency of &the monopoly control. Especially this concerns the complex types of monopoly from the point of view of its control, for example, oligopoly. The complexity of this type of monopoly control is associated with the actual inevitability of the appearance &of tacit pricing coordination among the oligopoly participants. And the problem is not so much in admitting that the very fact of such a coordination is difficult to prove as in defining the harm it causes to the market and the entire economy. This p&aper shows the possibility to use the quantitative indexes of monopoly control proposed based on author’s CMI-model of macroeconomic dynamics, to apply these indexes for various types of monopoly.
A distinctive feature of this model is the possibili&ty to calculate the vector of “natural” prices for any sector (i.e., the prices that correspond to the state of perfect competition even if it is impossible to reach this state in the existing markets). And the comparison of the actual market price w&ith the “natural” one allows us to control a monopoly using the price indexes alone. In turn, it allows us to perform a monopoly control at various hierarchical levels of the economic system (a firm, an economic sector and economy as a whole). Such a& control enables us to calculate the degrees of the monopoly impact both on the entire economy, and on its various sectors. Quantitative values of these degrees can be used as evidence in antitrust litigations and for choice of corresponding instrume&
