Борис Антоненко-Давидович творив усупереч обставинам і долі. Перебуваючи загалом 22 роки на засланні, він зумів зберегти українськість, повернути своє родове прізвище та залишити по собі великий творчий доробок. Він — всебічно обдарований автор: чудовиймовознавець, перекладач, письменник, автор дитячих оповідань, численних літературно-критичних статей і мовознавець. “Рiдна мова — це невiд’ємна частка Батькiвщини, голос свого народу й чарiвний iнструмент, на звуки якого вiдгукуються найтоншi й найнiжнiшi струни людської душi”, — звірявся письменник у своїй знаменитій праці “Як ми говоримо”. “Рiдна мова — це невiд’ємна частка Батькiвщини, чарiвний iнструмент, на звуки якого вiдгукуються найтоншi й найнiжнiшi струни людської душi”.
