Мовний етикет - це "стійкі формули, що забезпечують прийняте в певному середовищі, серед певних людей включення в мовленнєвий контакт підтримання спілкування в обраній тональності. Мовний етикет орієнтує нас на ті правила мовлення, за якими можливе змістовне спілкування" .
Подібне традиційне розуміння мовленнєвого етикету закріпилося в лінгвістичній, соціо- і психолінгвістичній літературі. Мовленнєвий етикет можна пояснити й значно ширше - як форму нормативної мовленнєвої поведінки в суспільстві в цілому. Дослідники англійського мовленнєвого етикету стверджують, що коло етикетних засобів досить широке: сюди входять і евфемізми (слова і вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом або з неприємним у певних умовах забарвленням, напр.: людина поважного віку, замість стара людина), і способи найменувань. Головне призначення етикету, зокрема й мовленнєвого, полягає у встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості, адже метою спілкування є вплив одного комуніканта на іншого. Знання прийнятих у суспільстві правил мовного етикету, володіння вербальними й невербальними формами вираження ввічливості між людьми допоможуть встановити контакти з людьми, які нас оточують, &тобто, здійснити процес спілкування, зокрема й з колегами і діловими партнерами. Існують різноманітні формули мовного етикету. Відомо, що спілкування можливе за наявності: мовця, адресата, до якого звернена мова; мети і теми мовленнєвої діяльності.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
