В есеї розглянуте дуже давнє та дратівливе питання стосовно «русів». Адже, врешті, це вікінґи, скандинави. Й самe слово «руси» — це фінське Ruotsi, тобто «гребці», «веслувальники». Тому наголос у дослідженні було зроблено власне на веслуванні, на ритмі та необхідності його твердо дотримуватись. На відміну від історичного дослідження, це звернення до звичайного досвіду та спроба його тлумачити в історичному плані, що й виконується засобами вже сучасної філософії, — це відомі поняття про «соціальну машину» (Дельоз, Ґваттарі) та «мікрофізику влади» (Фуко). Саме звідси, можливо, й постали потужна «воля до влади» та давньоруська держава. Питання про «русів» і нині ще залишається дратівливим і гострим. Адже, попри певні співзвуччя, — це прибульці зі Скандинавії. Власне, вікінги. Й доводиться визнати, що давньоруська держава була створена саме ними. Це, звісно, заперечували дуже різні «патріоти» від історії й тому намагалися знайти «русів», які жили б у нашому краї до прибуття скандинавів. Утім усі, кого вдалося знайти, були на диво подібними до варягів. Отже: плавали, торгували та влаштовували набіги. Вже цілком очевидно, що державу тут і справді збудували ті вікінги.
