Рец. на кн.: Dr. W.S.Kindraczuk. Forgotten Chemist of Lancut & Pioneer of Probiotics. By Romana M. Bahry, York University, Toronto (2018).
Анотація:
Пробіотики – живі мікроорганізми, що позитивно впливають на здоров’я людини, нормалізуючи мікрофлору кишково-шлункового тракту – давно ввійшли в наш побут.Термін «пробіотики» було запроваджено в науку ще в 1954 році. Але самі молочнокислі бактерії – пробіотики люди використовували значно давніше, виготовляючи традиційні для різних народів напої. Адже ці бактерії не лише надають характерного кислого смаку кефіру чи йогурту, перетворюючи цукор та інші вуглеводи на молочну кислоту, але й служать консервантом, обмежуючи можливості для розмноження інших мікроорганізмів, потенційно шкідливих. У 1905 р. болгарський лікар та мікробіолог Стамен Грігоров відкрив у йогурті, який здавна виготовляли й споживали балканські селяни, бактерію, яку він назвав Lactobacillus bulgaricus – молочною бактерією болгарською. Ще через два роки майбутній лавреат Нобелівської премії з фізіології та медицини, народжений на Харківщині професор Одеського університету, а потім Пастерівського інституту в Парижі Ілля Мечніков сформулював медичну концепцію пробіотиків, помітивши, що болгари, які споживають йогурт, живуть довше. Праця, в якій учений це зробив, мала характерну назву: «Продовження життя: оптимістичні студії» (1907). І ось у 1912 р. доктор Володимир Сильвестр Кіндрачук& надрукував у «Австрійському журналі молочарства» статтю про результати власних здійснених у віденській лабораторії досліджень гуцульського аналогу йогурту – гуслянки. Цей традиційний карпатський напій виготовляють шляхом заквашування кип’яченого мол&ока (його після охолодження до температури людського тіла розливають у горщики, стінки яких змащено сметаною). Гуслянка могла зберігатися місяцями, і тому заміняла в кухні гуцулів звичайне молоко взимку (звідси і її інша назва – «зимнє молоко»). Гуцу&ли давно знали про позитивну дію гуслянки на здоров’я – і тому вважали, що її секрет вигадали мольфари.
