Рец. на кн: "Мова і нація": повертаючи українську екзистенцію / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. Тернопіль: Видавництво "Крила", 2024. 224 с.
Анотація:
Нове (сьоме) переведення книжки “Мова і нація” (Тернопіль, 2024) Ярослава Радевича-Винницького й Василя Іванишина засвідчує, що сьогодні ми потребуємо переосмислення нашої новітньої історії передусім в аспекті усвідомлення гуманітарної політики минулих десятиліть. Це видання чітко засвідчує, які помилки були зроблені від часів здобуття Україною незалежності й на що потрібно було звернути увагу, щоб зміцнити гуманітарний щит і зрозуміти, що без грамотно продуманої й реалізованої мовної політики, без зміцнення національної ідентичності неможливо сформувати наратив національного майбутнього. Без цього Україна перебуватиме в силовому полі “русского міра” (що, зрештою, й сталося), який сьогодні перетворився на рашизм, котрий знищує українців у буквальномусенсі. У “Мові й нації” Ярослав Радевич-Винницький і Василь Іванишин переконливо пояснюють, що мова – це не лише інструмент комунікації; вона відіграє особливу роль у суспільстві, яке прагне подолати негативний досвід колоніалізму. Автори вдаються до дефінітивного креслення важливих понять (“Мова і держава”, “Мова та ідеологія”, “Мова і політика”, “Мова та історія”, що фактично є окремими розділами книжки), із яких мало б складатися наше політичне й соціальне буття в Україні після 1991 року. Як зазна&чено в анотації до видання, “«Мова і нація», авторства викладачів Дрогобицького університету, вперше побачила світ 1990-го року в бурхливі часи розпаду совєтської імперії та розгортання чергового етапу українського національного відродження”. Сьогодн&і розумієш, що такі прості речі, як мова й ідеологія, мова та історія, простір медіа, розважальний контент на телебаченні й радіо – все це чинники формування уявлення нації про себе, репрезентації її національної креативності, яка може бути успішним &інструментом зовнішньої політики, культурної дипломатії тощо. Видання “Мова і нація” читаєш легко, тут немає складних наукових пояснень, натомість простими словами схоплено суть гуманітарної політики минулих десятиліть: Україна перебувала в граві&таційному полі росії, яка не відпускала її культури, історії, мови, усіляким чином прагнучи підкорити український простір ідеології “великої культури”. Натомість український мовний і культурно-мистецький світ у такій парадигмі був представлений я&к другорядний, меншовартісний, який може бути обслуговувальним для “великої культури”, але сам по собі не містить естетичної цінності й екзистенційної значущості для України та інших політичних суб’єктів.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
