Станом на сьогодні практично відсутня історіографія, котра б розглядала історію Лівобережної України другої половини 18– початку 20ст. через призму якості життя (як міждисциплінарної категорії). Натомість наявний значний корпус досліджень, присвячених дотичним аспектам: економіка, демографія, розвиток медицини та санітарної сфери, культурні зміни, повсякденне життя тощо. Ці дослідження витворені у різних наукових середовищах, однак, є важливим джерелом фактологічної інформації для вивчення якості життя на цьому просторі. Попри методологічну першість соціологів, все ж найбільші перспективи на цьому полі мають історики. Надто істотною є потреба розуміти локальну специфіку, особливості епохи та критично інтерпретувати джерела.У статті доводиться, що вивчення окремих економічних аспектів, поширення нової їжі, медикалізації, освітніх ініціатив саме-по-собі може мало що дати для розуміння якості життя в регіоні. Неуникненним є застосування якихось додаткових маркерів (наприклад, демографічних) і ширших територіальних порівнянь. При цьому сучасні кількісні (насамперед, соціологічні) методики дозволять порівнювати та шукати залежності між різними аспектами і маркерами. У такому разі навіть з використанням вже добре &відомих джерел, можна дослідити нові проблемні питання, залучивши апробовані зарубіжними колегами методи на нашому документальному матеріалі.
