Збереження історичної пам’яті про Т.Г.Шевченка стало важливимзмістом життя та діяльності М.М.Аркаса за несприятливих історичних умов російського імперського режиму та світоглядного впливу українського народолюбства. Увічнення історичної пам’яті Кобзаря у діяльності М.М.Аркаса здійснювалося модусами українського культурництва – маркерами його української національної свідомості й ідентичності. Основними смислами та напрямами вшанування особистості Кобзаря в інтелектуальній діяльності та громадських практиках М.М.Аркаса стали засоби музично-театрального мистецтва, популярного історичного наративу та громадської просвітянської діяльності. Як щирий український патріот М.М.Аркас відігравав ключову роль у започаткуванні феномену Шевченківських роковин у Миколаєві. Це відбивалося у діяльності українських гуртків і Миколаївської «Просвіти» періоду 1902-1909рр. Імперський режим чинив всілякий спротив увічненню світлого образу Кобзаря. Традиція вшанування історичної пам’яті Т.Г.Шевченка у Миколаєві, закладена М.М.Аркасом, мала послідовників і стала ознакою необоротного ментального розриву з «єдиним російським світом» у колах свідомого українства, сприяла його консолідації, утвердженню національної свідомості та іде&нтичності.
