Історія Українського науково-дослідного проєктно-конструкторського інституту електровозобудування як приклад результатів стратегічних прорахунків у політиці держави (1992-2003)
Наведено результати дослідження історичних подій довкола створення, розвитку та ліквідації Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторського інституту електровозобудування Науково-виробничого об’єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (НВО «ДЕВЗ»). Дослідження виконано з використанням відомчих нормативно-правових актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та галузевих міністерств, матеріалів багатотиражних газет. Проаналізовано історичні обставини розвитку та передумов диверсифікації виробничої діяльності НВО «ДЕВЗ» на тлі становлення ринкової економіки в Україні та зниження попиту на продукцію вузькоспеціалізованого призначення. З’ясовано, що протягом 1990—2000 рр. колектив НВО «ДЕВЗ», маючи перспективний науково-виробничий потенціал, освоїв широку номенклатуру виробництва магістральної техніки для забезпечення потреб залізниць в інноваційному електротранспорті. Однак в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки керівництво Міністерства машинобудівної промисловості України обрало неефективний шлях закріплення організаційно-правового статусу Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторського інституту електровозобудування як державного підприємства, що мало катастрофічний вплив на його подал&ьший розвиток. Унаслідок відсутності довгострокових пріоритетів розвитку виробничо-господарського потенціалу вітчизняного машинобудування та послідовної політики їх реалізації стосовно конкретних підприємств Українському науково-дослідному, проєктно-&конструкторському інституту електровозобудування не вдалося реалізувати початкові задуми щодо формування потужного національного науково-технічного центру, а його діяльність була фактично зведена до виконання проєктно-конструкторської документації дл&я потреб НВО «ДЕВЗ». Укрзалізниця, керуючись суб’єктивним господарським інтересом державного монополіста, на тлі чергової зміни політичного курсу уряду домоглася рішення щодо фактичної ліквідації Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторс&ького інституту електровозобудування як самостійної юридичної особи, заклала підвалини для подальшого знищення науково-виробничого потенціалу вітчизняного електровозобудування.
