У 106-й день свого народження НАН України провела розширене засідання Президії, присвячене подальшому вдосконаленню своєї діяльності в умовах воєнного стану. Цього ж дня було оприлюднено указ Президента України про присудження Національної премії України імені Бориса Патона за 2024 рік. Лауреатами стали 26 працівників Академії. І річниця від дня народження, і високі відзнаки науковців, здавалося б, мали спонукати до святкового настрою і святкових розмов, однак, як сказав президент НАНУ Анатолій Загородній, на порядку денному — «дуже серйозне питання і дуже серйозне обговорення». У своїй вступній промові академік Загородній підкреслив, що війна змусила переорієнтуватися на виконання важливих прикладних завдань, насамперед — підвищення обороноздатності та безпеки, для підтримання країни у воєнний час та її повоєнного відновлення. Як засвідчив короткий звіт президента НАНУ, Академія чимало зробила для цього. З 2015 року діє Цільова науково-технічна програма оборонних досліджень, яку НАНУ започаткувала з власної ініціативи, шляхом скорочення інших програм і навіть зменшення фондів оплати праці інститутів. За цей час наукові установи здійснили 175 розробок для більш як 60 підприємств і організацій сектору безпеки й оборони. Нині виконуються ще& 53 завдання. Про результативність цієї роботи свідчить зокрема те, що з наступного року обсяги фінансування нової оборонної програми зростуть в 1,7 раза. Академія бере участь у розробленні найактуальніших завдань, які визначають головні оборонні в&ідомства країни. Водночас, сказав доповідач, «важливими завданнями на найближчу перспективу мають бути дослідження і розробки, спрямовані на економічний розвиток країни на основі передових технологій, як під час війни, так і в повоєнний час». А це — &відродження мікроелектроніки, дослідження у сферах штучного інтелекту, квантових матеріалів і квантових технологій, інтегрування до Європейської хмари відкритої науки, формування інноваційних кластерів з окремих напрямів високотехнологічного виробниц&тва для залучення інвестицій у науку, співпраці наукових установ з бізнесом і промисловістю, спільного продукування нових знань і технологій. На основі одного з таких кластерів, до речі, створюється сертифікаційний матеріалознавчий центр. Розповів пр&омовець і про науковий парк «Академсіті», що його створює Київський академічний університет за підтримки КМВА, з якою в НАНУ підписано меморандум. І про те, як реалізується Закон України «Про правотворчу діяльність», за яким НАН України визнано голов&ною експертною організацією, що відповідає за розроблення концепції розвитку правотворчості в Україні.
