Київський національний університет імені Тараса Шевченка ρадіоφізичний φакультет | ||||||||||
|
||||||||||
|
Рубан В’ячеслав Олександрович1937-2006 рр., старший науковий співробітникЗакінчив радіофізичний факультет Київського університету в 1968 р. В 1984 р. захистив кандидатьску дисертацію „Ферромагнитный резонанс и магнитооптические эффекты в легированных кристаллах гранатов” (науковий керівник проф. Данилов В.В.) Працював у Київському університеті з 1968 р., очоливши зразу технологічну групу з вирощування ферит-гранатів, яку очолював протягом багатьох років. У 1968-70 рр. працював старшим інженером, у 1979-1986 рр. молодшим науковим співробітником кафедри квантової радіофізики, у 1986-1993 рр. - старшим науковим співробітником кафедри неорганічної хімії, в 1993-2006 рр. - старшим науковим співробітником кафедри квантової радіофізики радіофізичного факультету. Брав активну участь у навчальному процесі, керував курсовими і дипломними роботами, консультував студентів і аспірантів з питання особливостей високотемпературної обробки та легування кристалів різної кристалографічної структури. Проводив дослідження впливу високотемпературної обробки на магнітооптичні властивості епітаксіальних плівок ферит-гранатів. Проводив наукові дослідження в області створення монокристалічних феритових матеріалів на основі гранатів з новими керованими фізико-технічними параметрами для НВЧ техніки та інтегральної оптики, дослідження в цій області дозволили розробити декілька ефективних способів звуження ширини ФМР у феритових елементах для НВЧ пристроїв, а також розробити технологію вирощування та обробки феритових плівок для отримання градієнтних шаруватих структур, що знайшли практичне використання в пристроях НВЧ техніки та інтегральної оптики. Розробив технологію вирощування товстих гранатових плівок методом епітаксії. Проводив дослідження впливу різних хромоформів при високотемпературному твердофазному дифузійному легуванні монокристалів лейкосапфіру. 3’ясовано, що термообробка в шихті Fe2O3+NiO+TiO2 дозволяє забарвити лейкосапфір в яскраво-зелений колір. За результатами досліджень розроблено спосіб забарвлення виробів з лейкосапфіру. В І987-88 рр. розробив технічну документацію з термодифузійного забарвлення виробів із монокристалів корунду та лейкосапфіру. В 1988 р. цю розробку впроваджено на Одеському ювелірному заводі. Досліджено вплив лазерної термообробки на адгезію в металізованій п’єзокераміці системи цирконій-титаната свинцю. Термообробка лазерним променем поверхні металізованої п’єзокераміки при деяких режимах дозволяє збільшити адгезійну міцність між металевою плівкою і керамікою до 60%. Результати досліджень лягли в основу розробки способу обробки п’єзокерамічних елементів. Обґрунтовано і розроблено методики вимірювання адгезії в структурах металізованої п’єзокераміки. Показана можливість створення металізуючих паст на основі нікелю з нижчою температурою відпалювання в повітрі, а також можливість нерухомого контролю дефектів у п’єзокераміці методом НВЧ на ранній стадії виготовлення кераміки, тобто в шлікерному стані. Створив унікальну технологічну установку для вирощування монокристалів подвійних фосфатів на предмет їх використання в акусто-оптичній техніці в діапазонах видимого та інфрачервоного спектра частот. 3а результатами цих досліджень виготовлено експонат, який містить понад 70 зразків забарвлених кристалів і кераміки „Технологія дифузійного легування іонних кристалів і кераміки”, якій неодноразово експонувався на різних виставках. Технологія захищена 12 авторськими свідоцтвами. Технологію фарбування термодифузійними методами іонних кристалів та полікорундових виробів відмічено золотою та бронзовою медалями ВДНГ СРСР Має урядові нагороди - медалі „В честь 1500-летия Киева”' та „Ветеран труда”. Нагороджений нагрудним знаком „Отличник изобретательства и рационализации 1985 года”. Протягом багатьох років брав участь у виконанні госпдоговірпих науково-дослідних робіт, був їх відповідальним виконавцем та науковим керівником; в останні роки працював над синтезом та управлінням фізико-технічнимих параметрів монокристалів і плівок різних кристалографічних структур. Автор 90 наукових праць, в тому числі 29 авторських свідоцтв. |
|||||||||
© 2007, Радіофізичний факультет | Автори |