Зависляк Ігор Володимирович

1947 р.н., професор

Закінчив радіофізичний факультет Київського університету в 1974 р., аспірантуру в 1977 р. В 1980 р. захистив кандидатську дисертацію „Дисперсия, затухание и параметрическое возбуждение спинових волн в анизотропных ферромагнетиках” (наукові керівники доц. Сугаков В.Й., доц. Данилов В.В.), а в 1999 р. - докторську дисертацію „Магнітостатичні хвилі в анізотропних неоднорідних шаруватих структурах”.

Після закінчення аспірантури працював асистентом кафедри математики і теоретичної радіофізики, з 1987 р. – доцент, а з 2002 р. - професор цієї ж кафедри. В 2006 р. запрошувався на кілька місяців до Оклендського університету (США) як вчений-дослідник.

Викладає лекційні курси: „Електродинаміка НВЧ”, „Радіофізичні методи досліджень”, „Хвильові і коливальні процеси”. Був ініціатором створення і куратором комплексного курсу „Сучасні комунікаційні технології”, автор ідеї і розробник сучасного лабораторного практикуму з НВЧ спектроскопії магнітостатичних хвиль (МСХ), веде лабораторні роботи з радіоспектроскопії.

Основні напрями наукових досліджень - електродинаміка шаруватих магнітогіротропних середовищ, радіоспектроскопія епітаксіальних феритових плівок і спін-хвильова електроніка НВЧ.

Ним, зокрема, показано, що для коректного опису магнітних властивостей (111) гранатових плівок треба використовувати модель тригональної анізотропії, а за спектрами МСХ можна визначити повний набір магнітних параметрів феритових плівок, у тому числі і розподіл поля одновісної анізотропії за товщиною плівки. Для теоретичного аналізу електромагнітних збуджень у феритах з доменною структурою ним запропоновано використовувати усереднений тензор магнітної проникності, а для аналізу багатошарових структур – метод зшивання імпедансів. У його роботах вивчені властивості магнітостатичних хвиль і коливань у таких мікрооб’єктах як циліндричні магнітні домени, і розвинута теорія трихвильових процесів за участю МСХ. На базі досліджених ефектів реалізовано кілька нових технічних рішень, зокрема, фільтрів і багатоканальних фільтрів НВЧ діапазону.

Під його науковим керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

Є співавтором (разом з Даниловим В.В та Нечипоруком О.Ю.) першого в Україні мультимедійного навчального курсу „Спін-хвильова електродинаміка та електроніка” (Премія імені Тараса Шевченка за 2002 р.).

Був науковим керівником ряду госпдоговірних робіт та брав участь у декількох міжнародних проектах. У 1999-2002 рр. здійснював наукове керівництво одним з найбільших в історії університету міжнародних контрактів зі створення багатоканальних фільтрів НВЧ сигналів.

Є автором понад 100 наукових і науково-методичних праць, двох винаходів і патенту, монографії „Спин-волновая электродинамика” (Київ: Либідь, 1991 р.), учбового посібника „Физические основы функциональной микроэлектроники” (1989 р.), збірника задач з курсу „Електродинаміка НВЧ” (2002 р.).