Жарких Юрій Серафімович

1942 р.н., професор

Закінчив радіофізичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка у 1964 р., а в 1971 р. - аспірантуру за спеціальністю “Фізика напівпровідників та діелектриків”. У 1971 р. захистив кандидатську дисертацію “Исследования процессов переноса в поверхностных каналах полупроводников”, а в 1986 р. - докторську “Перенос и рассеяния носителей заряда в поверхностных каналах полупроводников”.

З 1965 р. працює на радіофізичному факультеті: спочатку молодшим, у 1968-72 рр. - старшим науковим співробітником, у 1972-79 рр. - старшим викладачем, 1979-88 рр. - доцентом кафедри фізики напівпровідників. З 1988 р. працює професором кафедри електрофізики.

Читав лекції для студентів зі спецкурсів “Технологія напівпровідників, “Фізика поверхні напівпровідників”, “Мікроелектроніка”, курс загальної фізики “Механіка”. Створив практикум “Технологія напівпровідників”, проводив заняття у практикумах “Фізика напівпровідників”, “Напівпровідникові прилади”, “Електрика”, “Механіка”.

Наукова діяльність присвячена дослідженням фізики поверхневих явищ у напівпровідниках та макроскопічних квантових ефектів у напівпровідникових двовимірних структурах. Прикладні дослідження спрямовані на вирішення фізичних проблем мікроелектроніки. Зокрема, на створення надшвидкодіючих активних напівпровідникових приладів. 3 учня захистили кандидатські дисертації.

Входить до складу наукової Координаційної ради НАНУ з фізики поверхні та мікроелектроніки, а також Науково-експертної ради Міністерства освіти України за фаховим напрямком “Радіотехніка та електроніка”. Працює у складі Експертної Ради за напрямом “Фізика та астрономія” Державного Фонду фундаментальних досліджень. Входить до Президії ради з комп’ютеризації навчальної та наукової роботи в університеті. Займається розробкою проектів з розвитку комп`ютерних мереж та застосування дистанційного навчання на базі сучасних телекомунікаційних технологій. Керівник проекту Програми розвитку Організації Об`єднаних Націй.

Опублікував більше ніж 130 праць у міжнародних та вітчизняних наукових виданнях, 12 посібників та методичних розробок.