Шаталов Анатолій Андрійович

1907-73 рр., професор, завідувач кафедри

Закінчив фізичний факультеті Київського державного університету в 1936 р. Поєднуючи навчання та роботу на фізичному факультеті, майбутній учений вступив до аспірантури, яку з успіхом закінчив у 1939 р. за спеціальністю “Електрофізика твердого тіла”.

Трошки більше року (1940-41 рр.) встиг пропрацювати Анатолій Андрійович на посаді доцента фізичного факультету Київського державного університету – почалася війна. Проте буремні роки Великої Вітчизняної війни не завадили Шаталову А.А. займатися науковою та педагогічною діяльністю.

З другої половини 1941-43 рр. працював доцентом Середньоазіатського університету, в 1944 р. наукову та викладацьку роботу поєднував у Авіаційному інституті НК АП СРСР.

У 1945 р. повертається у стіни рідного університету і починає працювати доцентом кафедри експериментальної фізики фізичного факультету. В 1955 р. Анатолій Андрійович успішно захищає кандидатську дисертацію “Дослідження люмінесценції закису міді”, а в 1961 року – докторську “Властивості і перетворення атомних, молекулярних і колоїдних центрів забарвлення в нагрітих лужно-галоїдних кристалах”.

З 196-68 рр. працював завідувачем кафедри електрофізики радіофізичного факультету. У 1969-73 рр. працював професором кафедри експериментальної фізики фізичного факультету.

Проводив широку навчальну роботу, був серед організаторів різноманітних практикумів, наукових семінарів, читав курси лекцій із загальної фізики (“Молекулярна фізика і термодинаміка”, “Механіка”, “Оптика”, “Теорія твердого тіла”) не тільки студентам фізичного та радіофізичного факультетів, а також студентам кафедри геофізичних методів розвідки геологічного факультету Київського державного університету. Лекції Шаталова А.А. завжди відзначалися широкою ерудицією, глибоким науковим розумінням фізичних явищ, доступною мовою, лекторським ентузіазмом.

Вдало поєднував наукову та педагогічну діяльність. Під його безпосереднім керівництвом було підготовлено сотні спеціалістів, кілька десятків кандидатів та докторів наук не тільки в Україні. Наукова спадщина вченого відома далеко за межами нашої держави, результати досліджень знайшли відображення у більше ніж 40 наукових публікаціях.

Був членом багатьох наукових та Експертних рад, зокрема, Науково-методичної ради Університету, членом Експертної комісії з фізики при МВО УРСР, а також Вченим секретарем Міністерства вищої освіти.

Видатний учений був людиною виняткових моральних принципів, для якої найвище покликання – професійна гідність науковця та педагога.