Шкавро Анатолій Григорович

1953 р.н., доцент

Закінчив радіофізичний факультет Київського державного університету (кафедра фізики напівпровідників) у 1976 р. Працював на кафедрі фізики напівпровідників стажистом-дослідником, вчився в аспірантурі, потім - молодшим науковим співробітником, асистентом, доценомт (з 1990 р.) кафедри.

В 1985 р. захистив кандидатську дисертацію “Исследование физических основ надежности контактов алюминий-кремний с барьером Шоттки” (науковий керівник проф. В.І.Стріха). У 1986 р. закінчив спецфакультет зі спеціальності “Інтегральна та функціональна мікроелектронна техніка”.

Читав такі лекційні курси: “Фізика напівпровідників”, “Методи дослідження напівпровідників”, “Основи напівпровідникової електроніки”, “Статистична радіофізика”, “Напівпровідникова електроніка”, “Фізичні основи надійності напівпровідникових приладів та інтегральних схем”, “Мікропроцесорна техніка”, “Архітектура сучасних ЕОМ”, “ЕОМ експеримент та машинна обробка інформації” та інші. Для студенів спеціалізації “Твердотільна електроніка” організував практикуми з машинного моделювання (разом з Ільченком Володимиром Васильовичем), з мікропроцесорної техніки та з автоматизації експериментальних досліджень. На сьогодні є керівником сектору Центру автоматизації наукового експерименту радіофізичного факультету та відповідальним за практикум з фізики напівпровідникових приладів.

Основні напрями наукових досліджень – формування, робота та деградація напівпровідникових структур з бар’єром Шоткі, флуктуаційні явища в напівпровідниках та напівпровідникових структурах, органічні напівпровідники та структури на їх основі.

Громадська діяльність переважно пов’язана з організацією науки, в тому числі і наукової роботи студентів. Протягом 10 років був Вченим секретарем Конкурсу студентських наукових робіт з фізики спочатку УРСР, а потім СРСР, з 1990-2004 рр. був Вченим секретарем спеціалізованої вченої ради. На сьогодні - Вчений секретар секції “Радіоелектроніка, приладобудування та зв’язок” Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Є співавтором понад 50 наукових праць та 3 посібників.