Лісняк Віктор Савич

1936 р.н., доцент

Закінчив фізико–математичний факультет Запорізького державного педагогічного інституту. У 1960-63 рр. був учителем математики Червоноармійської СШ № 2. У 1963-65 рр. - аспірант кафедри геометрії механіко-математичного факультету Київського університету. З 1965 р. працює на кафедрі математики та математичної фізики Київського університету спочатку асистентом; з 1971 р. - старшим викладачем; з 1980 р. - доцентом. В 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Некоторые вопросы дифференциальной геометрии соответствий».

Вів лекційні курси та практичні заняття з нормативних курсів: “Теорія імовірностей та математична статистика”, “Аналітична геометрія та лінійна алгебра”, “Теорія груп”, “Диференціальна геометрія”, “Тензорний аналіз”, “Лінійне програмування”, “Методи математичної фізики”, “Елементарна математика”, “Методи дослідження операцій”, “Вища математика”, “Методика викладання математики”, “Диференціальні рівняння”, “Чисельні методи”. Викладав спеціальні курси: “Геометрія векторного поля”, “Диференційовані много види”, “Інтегральна геометрія”, “Групи неперервних перетворень” (для студентів механіко-математичного факультету), додаткові розділи вищої математики.

Основну роботу в різні часи поєднував з викладанням математичних курсів у Запорізькому машинобудівному інституті, Львівському та Київському торгівельно–економічних інститутах, Київському педінституті, Київському інституті народного господарства, спецфакультеті з підвищення кваліфікації інженерів, Військовому інституті при Київському університеті.

Область наукових інтересів — інваріантне дослідження (переважно асоційованих з рухомим суцільним середовищем) полів фундаментальних об’єктів (зокрема, векторних та тензорних полів), систем (у тому числі неголономних) многовидів та змінних многовидів, занурених в однорідні простори.

Основні наукові результати:

• кладено замкнені системи відповідних диференціальних рівнянь, побудовано й належно проінтерпретовано повні системи диференціальних інваріантів многовидів і виведено обчислювальні формули для них;
• досліджено ріманів простір, породжений полем тензору інерції;
• узагальнено класичні формули Ейлера розподілу швидкостей і прискорень на випадок змінних полів у рухомому суцільному середовищі.

Всього має 183 наукові та науково–методичні публікації, серед яких 8 збірників лекцій та 11 навчальних посібників.

Член Президії профкому Київського університету (1971-76 рр.), член Методичної комісії (1981-97 рр.) та Групи аналізу (з 1978 р.) радіофізичного факультету.