Бiлоколос Євген Дмитрович

1939 р.н, професор

Закiнчив Московський iнженерно-фiзичний iнститут у 1962 р. Кандидатську дисертацiю «До теорiї адсорбцiї в електрохiмiчних системах» захистив у 1966 р. в Інституті Електрохімії АН СРСР (науковий керівник чл.-кор. АН СРСР Лєвич В.Г.). Докторську дисертацію "«Математичні основи теорії твердих тіл з квазі-періодичною структурою» захистив 4 1982 р. в Інституті теоретичної фізики АН УРСР.

Пiсля закiнчення аспiрантури в Iнститутi електрохiмiї АН СРСР (1965 р.) працював у Донецькому фiзико-технiчний iнститутi АН УРСР (1965 — 1970 рр.), Iнститутi теоретичної фiзики АН УРСР, м. Київ (1970 — 1985 рр.), Iнститутi металофiзики НАН України, м. Київ (1985 — 1995 рр.). З 1995 р. працює в Iнститутi магнетизму НАН i Мiносвiти України. Викладав у Донецькому унiверситеті (1967 — 1970 рр., курси лекцiй на фiзичному факультетi: «Теорiя груп», «Квантова механіка», «Теорії твердого тіла») та Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 1982 р. (курси: «Методи математичної фiзики», «Електродинаміка, вибрані розділи теоретичної фізики та радіофізики»).

Областi наукових дослiджень — теоретична та математична фiзика. В останнi роки — теорiя iнтегровних систем класичної та квантової механіки, теорія фазових перетворень з точки зору теорії стійких випадкових величин.

Основні наукові результати:

• теорiю алгебро-геометричних скiнченно-зонних потенцiалiв застосовано до розв'язування важливих проблем фiзики твердого тіла, зокрема, побудовано електронний спектр високотемпературних надпровідників;
• редукцiї абелевих функцiй, створених Вейєрштрассом i Пуанкаре, застосовано для дослiдження iнтегровних систем класичної та квантової механiки.

Премiї: 1984 р. — премiя Президiї АН УРСР iм. М.М. Крилова за цикл робiт «Точно iнтегрованi нелiнiйнi системи статистичної механiки» (разом з Петриною Д.Я. та Курбатовим О.М. ). З 2000 р. — Заслужений діяч науки та техніки України.